Уявлення не маю, як називається парк між Поштовою та Контрактовою, але там прикольно. Мало людей... І багато ворон, великих сіро-чорних розкішних птахів... Правда вони від мене весь час тікали, явно не бажаючи бути моїми моделями))) А Андріївський як завжди живе своїм життям: у будні - спокійним та неквапливим, а у вихідні - бурхливим, мов гірська річка...

Як все-таки добре, що я живу не в Києві... Природа ближче... Потрібно тільки вийти з дому...

Люблю шастати в подібних місцях... Там особлива атмосфера, атмосфера відчуженості, спокою. З'являється таке відчуття, ніби час зупинився і ти разом з ним...

Нарешті дочекалась останнього дзвоника))) На прощання "толкалі речь", танцювали вальс, дарували вчителям квіти... Не можу повірити, що то був останній день в школі, попереду екзамени і все, прощавай школа... Чесно кажучи, сумувати не збираюсь, бо так хочеться чогось нового, цікавого, справжнього дорослого життя. Стоячи на лінійці, більшість наших дівчат плакали, розмазували косметику по обличчях, а ми з подругами посміхалися і мало не стрибали до неба)) Хоча все ж чомусь було трохи сумно, чи може то було якесь інше почуття, дивне, яке не можна передати словами... Ось так, Goodbye my school!!!

Це було круто)))))))